У деяких країнах, що мають м’який клімат, поширене вживання в їжу горіхів каштану. Є навіть свята, присвячені цьому продукту – у Франції, Швейцарії та Іспанії у другій половині жовтня, в окремих місцевостях проводять фестивалі каштана.

Існують сотні рецептів, у яких основним або супутнім інгредієнтом виступають ці смачні та поживні горіхи, ось тут https://cbo.org.ua/nastij-kashtana-na-gorilci-vid-chogo-dopomagaye/ один з рецептів. Їх і варять, і смажать, і запікають, і гасять, і мелють на борошно для випікання.

Ми ж, каштани не їмо, а багато їх навіть і не куштували. Тим часом, у багатьох регіонах країни чудово ростуть і плодоносять дивовижні дерева, з незвичайним листям і чудовим весняним цвітінням, іменовані каштанами.

Щоосені наші каштани дають такі красиві важкі плоди. То чому ж ми їх не їмо? Може справа у національних традиціях та звичках?

Але ні, вся річ у тому, що дерево, квітуче такими гарними білими свічками, до роду каштанів взагалі не відноситься, воно навіть з іншого сімейства. За зовнішню схожість плодів, його теж стали називати каштаном, проте, на відміну від каштана сьогодення, стали використовувати поняття “каштан кінський”.

Плоди Каштана кінського гіркі на смак і в їжу не використовуються, але застосовуються у лікарських цілях, а іноді на корм худобі.

Відрізнити їстівний каштан від кінського просто – він має таку подовжену вершинку, носик, немов це великі коричневі зубчики часнику. Горіхи Каштана кінського гладкі, округлі, без виступів.

Від чого ж несправжній каштан прозвали кінським? Для пояснення цього існує кілька версій.

За однією з них, ця назва походить від схожості кольору плодів та гнідої масті коней.

Іншою, своєю назвою Каштан кінський завдячує своєрідному, що нагадує підкови коня, малюнку на гілочках, у місцях, де відпало листя, на листових рубцях.

Третя версія, на мій погляд, переконливіша – в часи завойовницьких походів султанів Османської імперії в Європі, турки часто використовували ці горіхи як корм і ліки від кашлю для своїх коней.

Закінчивши з кінським каштаном, повернуся до їстівних. Зовні ці рослини кардинально відрізняються одна від одної і формою листя, і цвітінням. Їх неможливо сплутати. Їстівні каштани не цвітуть такими свічками, як кінські, і не мають складного пальчастого листя.